Народний депутат України, підполковник ЗСУ Сергій Рудик прокоментував так званий мирний «план» Джонсона – який чітко показав, що він недалеко відійшов від Сі Цзіньпіна, Орбана і Лули да Сілви. Все те ж саме: віддати частину територій, запровадити двомовність (і, очевидно, не лише це), жодних гарантій для нас і помпезне повернення путіна у світову політику.
“Не бачу сенсу про це багато говорити, але висновки для себе ми маємо зробити:
- Джонсон вже КОЛИШНІЙ прем´єр і, можливо, й колишній політик, тому його поради щодо «мирного плану» – це його персональна думка. Вона має вплив, але навіть близько не той, що був кілька років тому.
- Ми не повинні створювати для себе фальшиві ілюзії і фальшивих героїв. Нагадаю, що Арестовича, вибачте на слові, у 22-му ледь не президентом бачили, а з Джонсона, взагалі, зробили кумира на рівні апостолів. Так не можна, наші апостоли сьогодні на передку, під Лиманом, Сиверськом, Кураховим, Часовим Яром( цей список можна продовжувати і продовжувати), а світові лідери завжди будуть виходити виключно із власних інтересів.
- Наше виживання (я вже мовчу про перемогу) залежить виключно від нас самих. Від нашої здатності акумулювати для армії всі можливі ресурси і змінити, нарешті, держбюджет на цей рік, а там, повірте, не один мільярд передбачено, фактично, «на вітер». Припинити безглузде велике будівництво під час війни (а воно продовжується!) і масове асфальтування та благоустрій місцевої влади”, – зазначив Сергій Рудик.
Потрібно, налагодити, нарешті, виробництво зброї, бо це в голову не вкладається, що на 11-му році війни ми лише почали планувати (!) будівництво патронного заводу.
Забити під зав’язку армію дронами (до речі, це найпростіше) і перестати по тупому піаритися на ЗСУ, коли міські голови небідних міст передають «на камери» по 1-2 безпілотники. Не 1-2, а по кілька тисяч на місяць, і це цілком реально. Знаю про що кажу.
Провести, нарешті, повноцінну мобілізацію (із блатними, поліцією, друзями воєнкомів і радниками у високих кабінетах). І, до речі, демобілізацію, про яку вже всі забули, бо в частини хлопців за два з половиною років війни здоров´я просто «сиплеться» (слава Богу дух міцний).
“Цей список, на жаль, можна продовжувати дуже довго і саме у ньому головний рецепт гарантій нашого збереження, як держави, і як нації. Тому, «приземляємося» на грішну землю і перестаємо вірити різним пройдисвітам і політикам, які шукають персональних вигод”, – підкреслив Сергій Рудик.
