Рудик Сергій Ярославович народився 11 жовтня 1970 року в м.Чернівці.
Після закінчення школи, в 1987-1992 рр. навчався на історичному факультеті Чернівецького державного університету ім. Ю.Федьковича (ЧНУ). Кваліфікація – історик, викладач історії. З 1992 р. по 1995 р. – аспірант цього ж університету. Кандидат історичних наук.
Трудову діяльність розпочав у 1992 році вихователем Вижницької школи-інтернат. У 1995-1996 рр. – викладач історії Чернівецького механіко-технологічного технікуму.
Із 1996 по1999 рр. працював у Міністерстві (після реорганізації – Державному комітеті) України у справах національностей та міграції на посадах начальника відділу організаційного забезпечення повернення депортованих, а згодом начальника управління у справах депортованих.
У 1999-2001рр. – слухач денного відділення Української академії державного управління при Президентові України. Магістр державного управління. Навчаючись в Академії, паралельно в 2001 році захистив диплом “Master of Arts” за спеціальністю “Public Administration” Університету Північного Лондона.
Із 2001 року – голова Наглядової Ради ГО “Фонд Регіональних Ініціатив”.
У 2005-2007 рр. – голова Державного комітету України у справах національностей та міграції.
У 2007 – 2010 рр. – заступник голови Київської міської державної адміністрації.
У 2011 р. – радник голови Тернопільської обласної ради. Із листопада того ж року по січень 2013 рр. – докторант Національної академії державного управління при Президентові України.
Із січня 2013 року по квітень 2014 року – керівник секретаріату депутатської фракції ВО “Свобода” у Верховній Раді України.
Із 9 квітня по 26 листопада 2014 року – Голова Державного агентства земельних ресурсів України.
Народний депутат України VIII та IX скликань, обраний шляхом самовисування по виборчому округу № 198 у Черкаській області. Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики. Співголова міжфракційного депутатського об’єднання “Збережи ФОП”.
23 червня 2020 року одноголосно обраний Представником Федерації профспілок України у Верховній Раді України.
Є головою політичної партії “Команда Сергія Рудика. Час змін!”.
Активний учасник громадсько-політичного руху. Зокрема: у 1999 – 2005 рр. – президент Асоціації державних службовців; у 2003 р. – 2005 р. – шеф-редактор всеукраїнської правової газети „Громадськийзахисник”; депутат Київської міської ради V скликання, голова Постійної комісії Київради з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв’язків; з 2009 р. – заступник голови, голова столичного осередку Всеукраїнської громадської організації „Українська народна рада”.
Є автором та співавтором понад 20 науково-публіцистичних праць та більше 10 наукових публікацій із питань державного управління, розвитку громадянського суспільства, міграційної проблематики, в тому числі: “Етика поведінки державних службовців під час виборів”, “Громадський контроль за підрахунком голосів на виборах Президента України 1999 року: історія одного проекту”, „Становлення інституту громадських захисників прав людини в Україні: 2000 – 2003”, „Право може перемогти: історії успіху громадських захисників”, „Органи самоорганізації населення. Сучасні тенденції. Основи створення, проблеми функціонування та розвитку”, „Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку як інститут громадянського суспільства”.
Майор резерву, уклав контракт із Силами спеціальних операцій ЗСУ на службу в резерві першої черги.
Нагороджений орденами “За заслуги” ІІІ та ІІ ступенів, нагрудним знаком “Знак Пошани”, медаллю ЗСУ “За сприяння Збройним Силам України”, а також численними відзнаками православної церкви: орденами Святого Юрія Переможця, Святого Миколая Чудотворця, Святих Кирила і Мефодія, Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ та ІІ ступенів, Христа Спасителя, медаллю та орденом Святого Архістратига Михаїла ІІ ступеня.
Дружина – Рудик Маріанна Володимирівна. Діти: сини Максим 1999 р.н. та Іван 2006 р.н., донька Євгенія 2012 р. н.