Рудик Сергій Ярославович народився 11 жовтня 1970 року в м.Чернівці.
Після закінчення школи в 1987 – 1992 рр. навчався на історичному факультеті Чернівецького державного університету ім. Юрія Федьковича. Кваліфікація – історик, викладач історії. З 1992 р. по 1995 р. – аспірант цього ж університету. Кандидат історичних наук.
Трудову діяльність розпочав у 1992 р. вихователем Вижницької школи-інтернату. У 1995 – 1996 рр. – викладач історії Чернівецького механіко-технологічного технікуму.
З 1996 по 1999 рр. працював у Міністерстві (після реорганізації – Державному комітеті) України у справах національностей та міграції на посадах начальника відділу організаційного забезпечення повернення депортованих, а згодом – начальника управління у справах депортованих.
У 1999 – 2001 рр. – слухач денного відділення Української академії державного управління при Президентові України. Магістр державного управління. Навчаючись в Академії, паралельно, в 2001 р. захистив диплом «Master of Arts» за спеціальністю «Public Administration» Університету Північного Лондона.
З 2001 р. – голова Наглядової Ради ГО «Фонд Регіональних Ініціатив».
У 2005 – 2007 рр. – голова Державного комітету України у справах національностей та міграції.
У 2007 – 2010 рр. – заступник голови Київської міської державної адміністрації.
У 2011 р. – радник голови Тернопільської обласної ради. З листопада того ж року по січень 2013 рр. – докторант Національної академії державного управління при Президентові України.
У 2013 – 2014 рр. – керівник секретаріату депутатської фракції ВО «Свобода» у Верховній Раді України.
Із 9 квітня по 26 листопада 2014 р. – Голова Державного агентства земельних ресурсів України. Під час роботи в Держземагентстві ініціював програму надання земельних ділянок для УБД, якою скористалося біля 300 тис. військових.
З 2014 р. – народний депутат України. Обраний шляхом самовисування по виборчому округу № 198 в Черкаській області. У VIII скликанні – голова Підкомітету з питань державного боргу та фінансування державного бюджету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. В ІХ скликанні – заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики. Станом на сьогодні: член Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих порушень законодавства України при здійсненні заходів з оборони держави; заступник голови Міжфракційного депутатського об’єднання «Захист прав ветеранів, учасників бойових дій та членів їх родин»; член Організаційного комітету з підготовки та проведення Конференції з питань протимінної діяльності України (UMAC 2025) в Японії.
З 2020 р. – представник Федерації профспілок України у Верховній Раді України.
З 2020 р. – голова політичної партії «Команда Сергія Рудика. Час змін!».
Активний учасник громадсько-політичного руху. Зокрема: у 1999 – 2005 рр. – президент Асоціації державних службовців; у 2003 – 2005 рр. – шеф-редактор всеукраїнської правової газети «Громадський захисник»; депутат Київської міської ради V скликання; голова Постійної комісії Київради з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв’язків; з 2023 р. – голова Української всесвітньої координаційної ради (УВКР).
Є автором та співавтором понад 20 науково-публіцистичних праць та більше 10 наукових публікацій із питань державного управління, розвитку громадянського суспільства, міграційної проблематики, в тому числі: «Етика поведінки державних службовців під час виборів», «Громадський контроль за підрахунком голосів на виборах Президента України 1999 року: історія одного проекту», «Становлення інституту громадських захисників прав людини в Україні: 2000 – 2003», «Право може перемогти: історії успіху громадських захисників», «Органи самоорганізації населення. Сучасні тенденції. Основи створення, проблеми функціонування та розвитку», «Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку як інститут громадянського суспільства».
Під час повномасштабного вторгнення окупаційних військ рф в Україну з 13 березня 2022 р. по 25 травня 2025 р., на добровільних засадах, виконував військовий обов’язок у Збройних силах України. Учасник бойових дій, полковник запасу.
Нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ та ІІ ступенів, відзнаками Головнокомандувача ЗСУ «Хрест Військова честь», МОУ «Вогнепальна зброя», «За зразкову службу», «Захиснику України», «Хрест Сухопутних військ», медаллю командира ОТУ «Соледар» «За відвагу в бою», а також численними нагородами Православної церкви України.
Сімейний стан: з 2023 р. розлучений, виховую доньку Євгенію (2012 р. н.)