70 загиблих та 5 зниклих безвісти – таку ціну заплатили українські прикордонники за акт збройної агресії Російської Федерації проти України. І ми завжди будемо в боргу перед тими, хто віддав за нас своє життя. На цьому наголосив народний депутат України Сергій Рудик під час урочистостей з нагоди 101-ї річниці Держприкордонслужби.
Заходи з відзначення 101-ї річниці створення прикордонного відомства України відбулися 3 травня в Головному центрі підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота, що в Оршанці.
- Багато де я був за час цієї війни. Та особливо пишаюся нашою подорожжю у 2017 році вздовж українсько-російського кордону. Під час депутатських канікул за 19 днів ми відвідали шість міжнародних та міждержавних пунктів пропуску, усі без винятку “нульовки” контрольних пунктів в’їзду-виїзду, розташовані на лінії розмежування в Донецькій та Луганській областях, 12 прикордонних загонів та поспілкувалися з колективом кожного, – зазначив Сергій Рудик, виступаючи перед особовим складом центру.
Як зазначив народний обранець, День прикордонника для нього має особливе значення ще й тому, що його брат – Костянтин Рудик – теж прикордонник. Він подав три заяви добровольцем, і тільки на третій раз його прийняли на службу. Взяли спочатку на відносно спокійну лінію українсько-російського кордону, та потім він перевівся в Щастя. А коли закінчився рік строкової служби, пішов ще й на контракт.
- Він символізує нове покоління людей, які може б і не знали про прикордонну службу, якби не війна. Завдяки йому я зустрівся з великою кількістю таких самих добровольців, знайомством із якими я пишаюся й сьогодні. Я пишаюся всіма, хто стоїть на цьому плацу, а у Вашій особі всіма Вашими побратимами. Останніми днями деякі так звані політики і громадські «діячі» почали міняти концепцію, називаючи війну на Сході громадянським конфліктом і таким чином завуальовуючи факт збройної агресії Російської Федерації. Якщо це громадянський конфлікт, то чому в ньому гинуть прикордонники? Якщо це громадянська війна, то звідки у нас російські танки і «Гради»? Нагадуйте політикам про те, що перевзуватися на маршруті – це найбільш ганебне явище, особливо коли йдеться про безпеку країни. Я дякую Вам за вашу службу. Пам’ятаю про кожного загиблого. Дай Бог Вам усім здоров’я, щастя і нашої спільної перемоги, – зазначив народний депутат.
Разом із керівництвом центру він вшанував пам’ять загиблих героїв під час відкриття Пам’ятника прикордонникам усіх поколінь.
Найбільшим хвилюючим моментом стала зустріч із родинами сімей військовослужбовців Головного центру підготовки особового складу, які загинули під час проведення АТО. Сергій Рудик поспілкувався з дружиною загиблого підполковника Миколи Зайцева лейтенантом Людмилою Зайцевою та їх донькою Лідією, сином загиблого майора Сергія Лифаря старшиною Олександром Лифарем та сестрою загиблого Галиною Гомонюк, дружиною загиблого прапорщика Володимира Гречаного старшим сержантом Тетяною Гречаною та їх донькою Анною, дружиною загиблого старшини Сергія Єпіфанова сержантом Лілією Єпіфановою, їх дітьми Яною і Ланою та матір’ю Наталією Миколаївною, дружиною загиблого підполковника Ігоря Петріва Тетяною Володимирівною, донькою Іриною та онуком Іллею, батьками загиблого солдата Павла Лазаренка – Валентиною Павлівною і Павлом Миколайовичем, братом Іллею, а також з дружиною загиблого генерал-майора Ігоря Момота Надією та їхньою донькою Марією. Народний депутат висловив їм слова підтримки і вдячності та вручив матеріальну допомогу.
- Особливо гостро біль втрати відчувається під час зустрічі з родинами загиблих. Хтось лишився без батька, хтось без сина, хтось без чоловіка. Ніхто не забутий, ніщо не забуто, доки ми підтримуємо героїв та їхніх рідних! – зазначив Сергій Рудик.
