8 липня у Смілі провели в останню путь почесного громадянина міста, орденоносця Другої світової війни – Івана Гнатовича Гребенькова.
- Звільнення від нацистських загарбників Запоріжжя. Форсування Дніпра і Дунаю. Звільнення Румунії, Югославії та Угорщини. Два поранення. Контузія. І це далеко не повний перелік “пекельних” подій, які пройшов за своє життя Іван Гнатович, – розповідає народний депутат Сергій Рудик. Він разом зі смілянами прийшов попрощатися з ветераном.
Іван Гнатович був призваний до лав Червоної Армії у жовтні 1942 року, як тільки йому виповнилося 18. Був навідником, командиром відділення, помічником командира взводу.
- Мало хто знає, але його життя не раз висіло на волосині. У вуличних боях в угорському місті Секешфехервар із протитанкової зброї він підбив бронетранспортер і зупинив вогневу атаку супротивника. Тут же його було поранено. Після цього був госпіталь і… повернення в бойовий стрій. Ще одна історія. У квітні 45-го, у Відні, він мужньо прорвався у тил противника, знешкодив охорону – 25 німецьких солдат, а ще 18 взяв у полон. За це і був нагороджений орденом Червоної Зірки, – зазначає народний депутат.
Після звільнення в запас у 1960-у році працював у Шевченківському вагонному депо слюсарем, майстром, начальником відділу кадрів. У 1983 році з виходом на пенсію був обраний головою ради ветеранів вагонного депо.
- Мені випала честь особисто його знати. Не раз зустрічалися під час вшнування загиблих у Другій світовій війні. Що мене вразило в ньому, так це його феноменальна пам‘ять. Він у віці за 90 міг на пам‘ять цитувати уривки з «Василя Тьоркіна». Тож мені дуже боляче казати про його смерть. Але, насправді, Іван Гнатович досі серед нас. Адже ми пам’ятаємо його, пам’ятаємо про його бойові звитяги та героїзм! Вічна пам’ять Герою! – зазначив Сергій Рудик.
