Держземагентство України разом з Інститутом охорони ґрунтів України розробляє спільний Регламент внесення відомостей до Державного земельного кадастру про якісні характеристики ґрунтів сільськогосподарських угідь.
– Ми підтримуємо позицію Інституту щодо необхідності систематичного внесення інформації про якісний стан ґрунтів до Державного земельного кадастру, що дозволить землевласникам та землекористувачам мати повну та достовірну інформацію про якісний стан земельних ділянок. Це надасть можливість зберегти унікальний ґрунтовий покрив країни та створити необхідні умови для його ефективного використання для наступних поколінь, – наголосив Голова Держземагентства Сергій Рудик у виступі під час міжнародної науково-практичної конференції на тему «Агрохімічна служба України: роль і місце в розвитку агропромислового комплексу держави», присвяченій 50-річчю агрохімічної служби України.
Агрохімічний паспорт поля земельної ділянки є документом, що засвідчує стан ґрунтів, та є джерелом наповнення якісними характеристиками суб’єктів Державного земельного кадастру України.
Україна має один з найвищих в Європі показників розораності сільськогосподарських угідь. Внаслідок високої господарської освоєності земель, без її належної охорони та відтворення, відбувається деградація земель, яка створює загрозу екологічній та продуктовій безпеці країни. Тож Держземагентство України звернуло особливу увагу на зміну якісних показників ґрунтів, яка відбувається у результаті інтенсивного використання земель сільськогосподарського призначення.
Починаючи з 1993 року вміст гумусу в ґрунтах України на 75 відсотках площі сільськогосподарських угідь зменшився у 2–3 рази від норми, і цей процес надалі прогресує.
Підвищення вмісту гумусу в ґрунтах – процес довготривалий і трудомісткий. За даними науковців, для утворення 1 см родючого шару ґрунту в природних умовах необхідно 100 років.
За результатами наукового дослідження протягом останніх двадцяти років ґрунти України втратили 0,22% гумусу, що оцінюється в 453,4 млрд гривень збитків.
Землевпорядники як ніхто розуміють усю складність та глибину проблеми охорони ґрунтів. Зокрема, Держземагентство удосконалює нормативно-правову базу у сфері охорони ґрунтів, забезпечує постійний моніторинг ґрунтів, що дає можливість контролювати їх стан. Проте для ефективного вирішення комплексу цих проблем необхідно об’єднати зусилля з науковцями.
Перший крок Держземагентство разом з Інститутом охорони земель уже зробили. Робота над спільним Регламентом є тому яскравим свідченням.
