Після Пастирського, заїхали в сусідню Сердюківку. І як виявилося, не дарма. Тут, за “вибиті” мною кошти на соціально-економічний розвиток, вже мала би бути замінена система опалення у сільському будинку культури, проведене вуличне електроосвітлення та встановлено дитячий майданчик на загальну суму 223 тис. гривень. На превеликий жаль, ні першого, ні другого, ні третього – досі немає. За підсумками інспекції, провів термінову нараду з сільським головою та двома підрядниками. Запевнили, що до свята св. Миколая об’єкти будуть готові, а фотозвіт надішлють мені на особисту електронну пошту. Сподіваюся – не підведуть.
P. S. Побувавши в селі, не міг не завітати в місцеву школу, в якій працює молодий та завзятий педколектив, на чолі з директором Інною Ляшенко. Я вже не вперше відвідую цю школу. Був тут весною. Побачивши, в якому жалюгідному стані була дошка в одному з навчальних кабінетів: стара, облущена – до свята першого дзвоника, придбав діткам нову. Сьогодні ж, на запитання до хлопчика: “ну як вам вчитися з новою дошкою?”, той відповів: “писати, як по маслу” 
