Дізнався, що заслуховування бюджету Києва анонсовано на 23 січня. Як член бюджетного Комітету Верховної Ради України, і як мешканець міста вирішив його переглянути та надати власну думку.
Перше, що можу зазначити, проглянувши основні цифри бюджету столиці.
Дуже приємно бачити у кризовий період профіцитний бюджет, але ж чи не занадто оптимістичні показники?
Видатки міста Києва перевищують доходи на 1,9 млрд грн, у тому числі по загальному фонду – 3,3 млрд грн. Невже потреби міста різко знизилися? Сумнівний цей “резерв”! Нагадує “заначку на чорний день”.
ЩОДО ДОХОДІВ
Досягненням є те, що вперше за багато років Кличко домігся збільшення відсотку зарахування до бюджету Києва ПДФО та обсягів дотацій.
Крім того, при формуванні проекту бюджету до більшості податків застосовані максимальні ставки згідно з чинним законодавством.
Наприклад, ставка акцизного податку за рішенням Київради – 5%; розмір ставок єдиного податку для першої та другої груп – 10% та 20% відповідно; передбачено зростання надходжень плати за землю, а відповідно й перегляд ставок оренди та нормативно-грошової оцінки тощо.
ЩОДО РЕЗЕРВІВ
Та вважаю, що не весь ресурсний потенціал міста було розкрито.
Треба звернути увагу, що податку на нерухоме майно (крім землі) очікується отримати 50 млн грн, з них менше половини (23 млн грн) від власників нежитлової нерухомості. І це в столиці? Центрі розміщення бізнес-структур? При тому, що новим податковим законодавством суттєво скорочені пільги на оподаткування житлових об’єктів, додатково у цьому році заплановано отримати лише 16 млн грн. На мою думку, резерви цього дохідного джерела не розкрито навіть на 50%. Ця сума у столиці має перевищувати 100 млн грн. Як я вже раніше наголошував, у країнах з економікою, що розвивається, за даними Світового банку, податок на нерухомість складає 40-80% платежів до місцевих бюджетів.
Очікуване зменшення надходжень по єдиному податку на 204 млн грн є наслідком зниження ставок для юридичних осіб. Тобто, бачимо зворотній ефект “урядових реформ”. Та, попри це, зростання кількості платників на 4,1 % вказує на недостатній обсяг заходів щодо легалізації малого бізнесу. При такому зниженні навантаження на підприємницький сектор (майже у два рази) загальна чисельність платників єдиного податку має бути вищою, а відповідно, і його надходження до бюджету. Тобто скорочення ставок повинно бути компенсоване за рахунок виведення бізнесу з тіні.
Хоч у пояснювальній записці і вказано, що “передача в оренду комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах”, але по місту 48 % загальної площі передано в пільгове орендне користування за 1 грн на рік. Виникає велике питання щодо ефективності використання комунального майна! Ми ж розуміємо, що зараз усі комунальні активи повинні працювати на повну потужність.
Попри закладений ріст доходів з плати за землю, повинна проводитися неперервна робота щодо приведення ставок орендної плати до економічно обґрунтованого рівня.
Отже, основні напрями мобілізації додаткових надходжень до бюджету: податок на нерухоме майно, єдиний податок, оренда комунального майна, плата за землю.
ЩОДО ВИДАТКІВ
На одну з основних галузей, “Освіту”, їх скорочено на 134,5 млн грн. Це при тому, що з державного бюджету передано на міське фінансування 16 закладів освіти (175,5 млн грн).
На забезпечення міської медицини передбачено збільшення фінансування лише на 155,7 млн грн. Навіть інфляцію не враховано? При цьому не здійснюються заходи щодо легалізації плати за послуги, що надаються медичними установами міста.
Тепер зрозуміло звідки взявся “профіцит”? Сподіваюсь, що за рахунок обґрунтованої оптимізації мережі комунальних закладів.
Серед іншого хочу зазначити, що при підвищенні цін за проїзд у міському транспорті, зокрема в метро до 4 грн, більше 700 млн грн планується спрямувати на його фінансову підтримку. Де ж ефект від зростання вартості послуг перевезення в місті? Хоча це й не вигідно перед наступними місцевими виборами, можливо треба сказати людям правду, що реально проїзд коштує набагато більше – 6, 8, а то і 10 грн.
Також заплановано 10 млн грн на облаштування дитячих та спортивних майданчиків. Зазвичай, вартість одного майданчика не перевищує 100 тис. грн.
Я дуже сподіваюсь, що за цей рік у Києві з’явиться 100 нових майданчиків для дітей!
