Фахівці Держземагентства України з метою дерегуляції земельних відносин при використанні земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та зменшення фінансового навантаження на товарних сільгоспвиробників розробили проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо використання земель сільськогосподарського призначення».
Зазначеним законопроектом пропонується внести зміни до Земельного кодексу України та відмовитися від обов’язкового розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь, запровадивши обов’язкове дотримання нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах у різних природно-сільськогосподарських регіонах.
Це дасть можливість самим товаровиробникам без додаткових фінансових затрат на розроблення проектів землеустрою та без будь-яких бюрократичних погоджувальних процедур складати схеми сівозмін та один раз на рік інформувати місцеві державні адміністрації про їх дотримання.
Натомість будь-яка дерегуляція має компенсуватися жорстким контролем з боку держави за дотриманням встановлених правил.
Зокрема, в «Програмі захисту українців» ВО «Свобода» передбачається запровадити відповідальність за ерозію ґрунтів унаслідок людських дій, а також посилити відповідальність за незаконне заволодіння ґрунтами.
Заради збереження основного національного багатства – землі, що перебуває під особливою охороною держави, законопроектом також пропонується сільгосптоваровиробникам, які не дотримуються нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах, нараховувати збитки, які призвели до погіршення природних властивостей ґрунту. Ці кошти пропонується використати для проведення робіт з покращення властивостей ґрунту та забезпечення заходів з охорони земель.
Голова Держземагентства України Сергій Рудик повідомив широкий загал через засоби масової інформації про позицію земельного відомства з цього питання та роботу над згаданим законопроектом. Адже лише максимальна прозорість та відкритість усіх процесів підвищить рівень довіри громадян до діяльності Держземагентства.
Як з’ясувалося, жити і працювати за старими правилами та кальками не лише звично, але й вигідно. До прикладу, землекористувачі часто-густо не квапилися замовляти проекти землеустрою, а якщо й мали такі напрацювання, то не дуже дотримувалися цих правил, бо ж, сплативши кілька тисяч гривень збитків за їх недотримання, сіяли на площі у сотні гектарів соняшник – після соняшнику, ріпак – після ріпаку. Як наслідок – деградація земель, опустелювання тощо.
Однак, поки таке «господарювання» приносить чималі прибутки у застарілої системи є палкі прихильники, які пристрасно відстоюють свої інтереси, у тому числі й у ЗМІ. Проте, позиція Держземагентства щодо відмови від обов’язкового розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін, та посилення відповідальності за погіршення родючості ґрунтів залишається незмінною. Такий підхід передусім має дисциплінувати товарних сільгосптоваровиробників і залишити на ринку сільгоспвиробництва лише тих землекористувачів, які налаштовані на довготривалий та ефективний спосіб господарювання.
«У чинному нині законі передбачено адміністративний штраф за порушення правил сівозміни, найбільша сума якого становить 8,5 тисячі гривень незалежно від розміру земельної ділянки та завданої шкоди. Під час обговорення законопроекту громадськістю було запропоновано ввести диференційований підхід до штрафних санкцій, виходячи із розміру завданої шкоди, але юристами таку пропозицію було забраковано. Я вважаю, що відшкодування збитків має відбуватися залежно від розміру завданої шкоди та може становити і сотні тисяч гривень, але останнє слово за Кабінетом Міністрів України», – зазначив Сергій Рудик.
